ФАРМАКОПЕЯ ГОМЕОПАТИЧНА (грец. pharmacon — ліки + poieo — роблю, готую) — правовий акт, який містить загальні вимоги до гомеопатичних ЛП, ФС, а також методики контролю якості ЛП.
Виготовлення та відпуск гомеопатичних препаратів в Україні здійснюється на основі вимог ДФУ, Німецької гомеопатичної фармакопеї та посібника В. Швабе «Гомеопатичні лікарські препарати», який став узагальненням учення С. Ганемана. Ця праця вперше була опублікована під назвою «Pharmacopoea Homeopathica Polyglotta». У 1901 р. вона була перекладена французькою та англійською мовами, а згодом — італійською, іспанською, португальською та російською. У 1934 р. «Pharmacopoea Homeopathica Polyglotta» у доповненому варіанті стала юридичною основою для виробництва гомеопатичних препаратів у Німеччині, а з часом — прикладом для національних гомеопатичних фармакопей багатьох країн світу.
Москаленко Н.Д., Тирошка О.П. Гомеопатична лікарська допомога населенню // Фармац. журн. — 1990. — № 1; Наказ МОЗ УРСР від 3.03.1961 р. № 88 та від 19.12.1962 р. № 606; Швабе В. Гомеопатические лекарственные средства. — М., 1967.